Ст 27 конституції України: про що ця стаття і чому вона стосується кожного
Ст 27 конституції України — це норма, яку в громадських дискусіях цитують мало, але наслідки вона має для кожного. Саме в ній закріплено право на життя, заборону свавільного позбавлення життя та обов’язок держави захищати людське життя. Стаття коротка, але за нею стоїть ціла система практичних рішень: від кримінальних справ до цивільних позовів і міжнародних звернень.
У повсякденному житті ця норма працює непомітно, доки не трапляється трагедія. Після ДТП на трасі Київ–Одеса родичі загиблого кілька місяців не могли домогтися навіть відкриття кримінального провадження — і саме посилання на ст 27 конституції України у скарзі до суду стало аргументом, який змінив хід справи. Це не поодинокий випадок: українські суди щороку розглядають сотні справ, де ця стаття стає ключовою.
Нижче — повний текст статті, офіційне тлумачення Конституційного Суду, практичні наслідки для громадян, судова практика та відповіді на поширені запитання. Текст орієнтований на людину, яка хоче розібратися в нормі без юридичного жаргону, але з посиланнями на реальні документи.
Офіційний текст статті 27 Конституції України
Діюча редакція статті виглядає так. Текст наводиться мовою оригіналу, без скорочень, щоб уникнути перекручень.
«Кожна людина має невід’ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави — захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.
Виключно законом може бути встановлено, що особа, яка вчинила тяжкий злочин проти життя і здоров’я людини, може бути позбавлена волі без строку.»
Оригінал опублікований на офіційному порталі Верховної Ради України. Це базова редакція 1996 року, до якої пізніше не вносилися зміни.
Структурно стаття складається з чотирьох частин. Перша — декларативна: проголошує право, яке належить кожному. Друга — заборонна: забороняє свавільне позбавлення життя. Третя — захисна: дозволяє захищати себе та інших. Четверта — виняткова: встановлює виняток із заборони довічного ув’язнення лише для осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини проти життя. Детальніше про історію норми та її порівняння з міжнародними стандартами — у наступних розділах.
| Частина статті | Що закріплює | Практичне значення |
|---|---|---|
| Частина 1 | Невід’ємне право на життя кожної людини | Базова гарантія, яка цитується у скаргах, зверненнях, позовах |
| Частина 2 | Заборона свавільного позбавлення життя, обов’язок держави | Підстава для притягнення до відповідальності посадових осіб |
| Частина 3 | Право на необхідну оборону, захист інших | Ключовий аргумент у кримінальних справах про самозахист |
| Частина 4 | Можливість довічного ув’язнення за тяжкі злочини | Єдиний виняток із заборони позбавлення волі без строку |
Як Конституційний Суд і суди тлумачать ст 27 конституції України
Стаття 27 — не ізольована декларація. Вона працює разом із статтями 3, 21, 22, 28 Основного Закону та міжнародними договорами, ратифікованими Україною. Конституційний Суд у низці рішень наголошував: право на життя не є абсолютним, але будь-яке обмеження має бути передбачене законом і спрямоване на захист інших прав.
Рішення Конституційного Суду щодо права на життя
У Рішенні від 29 грудня 1999 року (справа про смертну кару) Суд визнав неконституційними положення Кримінального кодексу, які передбачали вищу міру покарання. Аргументація базувалася саме на ст 27: держава зобов’язана захищати життя людини, навіть якщо ця людина вчинила тяжкий злочин. Смертна кара визнана несумісною з конституційним обов’язком держави.
Це рішення стало поворотним: після нього в Україні фактично діє мораторій на смертну кару, а покарання у вигляді довічного ув’язнення врегульоване окремою статтею Кримінального кодексу та ст 65 КК, яка визначає підстави для призначення цього виду покарання. Посилальна база рішення зберігається в реєстрі Конституційного Суду.
Європейський суд з прав людини і стаття 2 Конвенції
Стаття 27 Конституції України за змістом майже повністю збігається зі статтею 2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Україна ратифікувала Конвенцію у 1997 році, тому рішення ЄСПЛ є частиною національної правової системи. Якщо національний суд не захищає право на життя, заявник має право звернутися до Страсбурга.
ЄСПЛ у справах проти України неодноразово констатував порушення статті 2 Конвенції. Найчастіше — через неефективне розслідування смертей у закладах охорони здоров’я, місцях позбавлення волі, внаслідок застосування сили правоохоронцями. Типовий приклад — справа «Наталія Наконечна проти України», де родичі загиблого у відділенні поліції скаржилися на відсутність ефективного розслідування. Суд визнав порушення і присудив компенсацію.
Практичні наслідки статті для громадян
Ст 27 конституції України — це норма, до якої вдаються не лише юристи, а й пересічні громадяни. Нижче — конкретні сценарії, у яких вона реально працює.
Скарги на бездіяльність слідства
Коли родич загинув у ДТП, від невідомої особи чи внаслідок домашнього насильства, а слідчий місяцями не вносить відомості до ЄРДР, потерпілі посилаються на статтю 27 у скарзі до суду. Суд перевіряє, чи дотримано обов’язку держави захищати життя людини. За даними Реєстру судових рішень, у 2024 році за цією статтею ухвалено понад 1,2 тис. рішень у кримінальних провадженнях.
Необхідна оборона і стаття 27
Частина 3 статті 27 — конституційна основа для інституту необхідної оборони в Кримінальному кодексі. Якщо людина захищала себе або інших від нападу, її дії не є злочином навіть у разі заподіяння шкоди нападнику. Цю норму щороку застосовують у справах про самозахист у квартирах, у лісах під час полювання, у конфліктах на дорогах.
Типова справа: водій на трасі Київ–Чоп зупинився через агресивного нетверезого пішохода, який намагався розбити лобове скло. Водій застосував фізичну силу, пішохід зазнав травм. Суд першої інстанції кваліфікував дії водія як умисне тілесне ушкодження. Апеляція, посилаючись на ст 27 і статтю 36 КК, перекваліфікувала дії на необхідну оборону.
Відшкодування шкоди у цивільних справах
Якщо смерть людини настала внаслідок протиправних дій або бездіяльності посадових осіб, родичі можуть позиватися до держави або конкретної установи. Конституційна норма про обов’язок держави захищати життя людини доповнює статтю 1167 Цивільного кодексу та статтю 1172 ЦК (шкода, завдана органом державної влади). Судова практика Верховного Суду вказує, що посилання на ст 27 у цивільних позовах підсилює аргументацію.
| Ситуація | Як застосовується ст 27 | Типовий результат |
|---|---|---|
| Смерть у ДТП, слідство бездіяльне | Скарга на бездіяльність, посилання на обов’язок держави | Зобов’язання внести відомості до ЄРДР, відкриття провадження |
| Напад на квартиру, господар травмував нападника | Посилання на частину 3 і статтю 36 КК | Кримінальне провадження закривається або перекваліфіковується |
| Загибель пацієнта через ненадання меддопомоги | Позов до лікарні та держави, посилання на обов’язок захищати життя | Відшкодування моральної та матеріальної шкоди |
| Смерть у СІЗО через неналежні умови | Звернення до ЄСПЛ, посилання на статтю 2 Конвенції та ст 27 | Рішення ЄСПЛ, виплата компенсації державою |
Ст 27 у контексті воєнного стану і збройного конфлікту
Після 24 лютого 2022 року стаття 27 набула додаткового значення. Обов’язок держави захищати життя людини реалізується через Збройні Сили, територіальну оборону, цивільний захист, медичну евакуацію. Кожен із цих напрямів спирається на конституційну норму.
Захист цивільного населення
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на початок 2025 року в Україні загинули понад 12 тис. цивільних. Кожна загибель унаслідок обстрілу має оцінюватися з погляду обов’язку держави вжити всіх можливих заходів. Це стосується систем оповіщення, укриттів, евакуації з прифронтових територій.
Ст 27 конституції України в цьому контексті — це норма, якою держава вимірює ефективність системи цивільного захисту. Якщо людина загинула в укритті, яке не витримало, або не змогла скористатися укриттям, родичі мають підстави для розслідування та відшкодування.
Загибель військовослужбовців і статус учасника бойових дій
Для родин загиблих військових ст 27 має інше практичне значення: вона не регулює умови бойових виплат, але створює конституційну рамку, у якій держава бере на себе підвищені зобов’язання щодо соціального захисту. На рівні законів ці зобов’язання реалізуються через Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідні постанови уряду.
Порівняння з міжнародними стандартами
Стаття 27 повністю відповідає міжнародним зобов’язанням України, але є нюанси, які варто знати.
Стандарт Ради Європи
У практиці ЄСПЛ стаття 2 Конвенції тлумачиться ширше, ніж просто заборона вбивства. Суд виокремлює три обов’язки держави: утримуватися від свавільного позбавлення життя, проводити ефективне розслідування смертей та вживати превентивних заходів для захисту життя. Ст 27 конституції України містить перші два елементи явно, а превентивний обов’язок випливає з контексту й інших статей Конституції.
Стандарт ООН
Загальна декларація прав людини 1948 року у статті 3 формулює право на життя лаконічно. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права у статті 6 додає заборону на смертну кару (для держав, що її скасували). Україна, скасувавши смертну кару, фактично підняла свій стандарт вище від мінімального міжнародного.
Практика США та ЄС
У США право на життя трактується насамперед через 14-ту поправку до Конституції та судову практику. У ЄС основний документ — Хартія основоположних прав, стаття 2, яка повторює формулювання Конвенції. Українська норма в цьому переліку виглядає сучасною та інтегрованою у європейський правовий простір.
- Ст 27 має чотири частини: декларативну, заборонну, захисну та виняткову.
- Рішення КС 1999 року скасували смертну кару і зробили довічне ув’язнення максимальним покаранням.
- У кримінальних справах норма працює як підстава для перекваліфікації дій на необхідну оборону.
- У цивільних справах норма підсилює позови про відшкодування шкоди, завданої державою.
- У воєнний час норма є рамкою для оцінки ефективності цивільного захисту та медичної евакуації.
Як правильно посилатися на ст 27 у документах
Стандартне посилання в юридичних текстах виглядає так: «Конституція України, стаття 27, частина 2» або скорочено «ст 27 Конституції України». У судових рішеннях, скаргах, позовах можна писати повну назву з датою ухвалення Конституції: «Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, стаття 27».
Якщо йдеться про тлумачення, додають посилання на рішення Конституційного Суду. Наприклад: «згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року у справі про смертну кару, положення статті 27 Конституції України треба розуміти як…». У міжнародних зверненнях додатково посилаються на статтю 2 Конвенції та прецеденти ЄСПЛ.
Помилки, які трапляються найчастіше: плутають номер статті (27 і 28 — різні норми), посилаються лише на частину 1, забуваючи про обов’язок держави; цитують застарілу редакцію; не вказують конкретну частину статті, що ускладнює розгляд скарги.
Ст 27 у шкільній програмі та правовій освіті
Стаття 27 — одна з небагатьох норм Конституції, яку вивчають у школах на уроках правознавства. У 9-му класі розбирають значення права на життя, у 10-му — зв’язок із кримінальним і цивільним правом. У методичних матеріалах Ради Європи з прав людини наголошується, що знання статті 27 у поєднанні зі статтею 2 Конвенції формує правову культуру громадянина.
Для дорослих доступні безкоштовні курси на платформі Prometheus та Освітньому порталі Верховної Ради, де окремий модуль присвячено конституційним правам людини. Це корисно для журналістів, правозахисників, волонтерів і просто громадян, які хочуть розуміти, на що вони мають право посилатися у спорі з державою.
Часті запитання (FAQ)
Чи є ст 27 конституції України чинною у 2026 році?
Так, стаття 27 діє без змін із 1996 року. Жодних законопроєктів про її скасування чи суттєву редакцію Верховна Рада не ухвалювала. Поточна редакція доступна на сайті Верховної Ради.
Чи можна посилатися на ст 27 у скарзі до поліції?
Так, і це часто працює. Скарга з посиланням на обов’язок держави захищати життя людини зобов’язує слідчого мотивувати свої дії або внести відомості до ЄРДР. Якщо реакції немає, скаргу подають до суду.
Чим ст 27 відрізняється від статті 28 Конституції?
Стаття 27 захищає життя, стаття 28 — гідність. На практиці вони перетинаються: катування порушує обидві. Але захист життя — це абсолютний обов’язок держави, тоді як гідність може обмежуватися законом у визначених межах.
Чи дає ст 27 право на евтаназію?
Ні. Ані Конституційний Суд, ані законодавство не визнають право на смерть. Дозвіл на евтаназію в Україні заборонений, а медична допомога наприкінці життя регулюється окремими нормами про паліативну допомогу.
Як стаття 27 працює у справах про домашнє насильство?
Ст 27 використовують як аргумент у скаргах на бездіяльність поліції у справах про домашнє насильство, яке призвело до смерті. Також норма лежить в основі статей 1166, 1167 ЦК для відшкодування шкоди родичам загиблого.
Чи можна подавати позов до ЄСПЛ, посилаючись на ст 27?
Прямо — ні, бо ЄСПЛ розглядає справи за Конвенцією, а не за національними конституціями. Але в позові до ЄСПЛ цитують статтю 2 Конвенції, а ст 27 Конституції України додають як додатковий аргумент, що національне право також захищає право на життя.
Скільки справ щороку розглядають із посиланням на ст 27?
Точної статистики немає, бо суди не виділяють статтю 27 в окрему категорію. За непрямими підрахунками через реєстр судових рішень, посилання трапляються у тисячах рішень щороку — від дрібних адміністративних справ до резонансних кримінальних проваджень.
Чи може ст 27 бути підставою для відшкодування від держави?
Так, у поєднанні зі статтею 1172 ЦК. Якщо смерть настала внаслідок протиправних дій або бездіяльності органу державної влади, родичі мають право на компенсацію. Ст 27 у такому позові підкріплює обов’язок держави захищати життя.
Залишити відповідь